У Міністерстві оборони України розпочалася демілітаризація посад. Військові посади збережуться лише там, де вони дійсно необхідні, де потрібні військові компетенції.
Одним з головних завдань на посаді міністра Олексій Резніков вважає перетворення Міноборони на ефективний цивільний орган виконавчої влади, що формує та втілює політики у сфері оборони. Здійснює військово-політичне та адміністративне керівництво Збройними Силами та Державною спеціалізованою службою транспорту. Забезпечує воїнам умови для успішного виконання функцій з оборони держави та здійснює демократичний цивільний контроль.
Докладно про це він розповів у матеріалі Інформаційної агенції «АрміяІnform».
«Структура міністерства – це не просто клітинки, які треба заповнити. Це інструмент, який забезпечує можливість реалізувати задуми на практиці», – каже Резніков.
Він зазначає, що попередні очільники відомства вже розпочали реформи, але вони не були завершені. Одним із наслідків цього є дублювання функцій між підрозділами. А враховуючи, що деякі аналогічні підрозділи існують в апараті Головнокомандувача або у системі Генерального Штабу, інколи йдеться навіть про потроєння функцій.
Інший прояв – диспропорції в кількості підпорядкованих структур та обсязі відповідальності у керівництві відомства. Необхідно відновити баланс, що дозволив би кожному якісно виконувати свої обов’язки у визначеній сфері. Це стосується і міністра, і заступників.
Тому новий міністр вважає реорганізацію структури Міноборони об’єктивною потребою. Вона включатиме як продовження вже розпочатих процесів, так і деякі новації.
Зокрема Олексій Резніков відзначив три ключових змістовних перетворення.
1
Буде здійснено чіткий розподіл підрозділів на ті, що виробляють політики, і ті, що імплементують. Це дозволить розподілити функції і створити прозорі вертикальні зв’язки. Буде зрозуміло, де чия зона відповідальності.
2
В окремі вертикалі буде зібрано функції, критично важливі для сектору оборони, які наразі розпорошені між різними підрозділами у підпорядкуванні різних заступників міністра.
Зокрема, виокремлять функції управління фінансами і розвитку людського потенціалу.
На його думку, системна робота з фінансами на якісно іншому рівні, ніж зараз, потрібна з кількох причин. В державі відбувся перехід на трирічне планування бюджету та ухвалено закон про оборонні закупівлі, яким також запроваджено трирічний план оборонних закупівель.
Олексій Резніков планує розпочати діалог з Парламентом щодо поступової зміни структури оборонного бюджету, 70% якого нині складають видатки утримання.
“ Підвищуючи соціальні стандарти в армії, паралельно треба збільшити частку видатків на бойову підготовку та переозброєння. А це – величезний обсяг підготовчої роботи. Усе це потребує не тільки бездоганної фінансової дисципліни, але й якісного аналітично-планового забезпечення і прогнозування. Тому буде сформовано окрему вертикаль.
Одним з критеріїв успішності цього напряму має стати фінансове забезпечення потреб оборони у 2023 році. Водночас мають бути відшліфовані процеси у рамках трирічного планування.
Також буде створено окрему вертикаль на чолі з профільним заступником міністра, яка відповідатиме за розвиток людського потенціалу.
Адже, за словами міністра, зараз маємо парадоксальну ситуацію.
«Якщо спрощено, то армія – це люди, зброя, забезпечення і логістика. За зброю і логістику з забезпеченням в Міністерстві є відповідальні. А за людей – ні. Йдеться не про кадрову службу, яка опікується особовими справами працівників оборонного відомства. Йдеться про систему, у якій служать або працюють понад 250 тис. осіб. І цим ресурсом треба управляти. Бо кадровий потенціал – це невіддільна складова боєздатності військ», – наголошує Резніков.
Цей напрям буде опікуватись в комплексі питанням мотивації військовослужбовців, професійного зростання, управління кар’єрою, переходу з військової кар’єри до цивільного життя тощо. Саме ці структури будуть формувати кадрову політику в сфері оборони і відповідати за проведення кадрової реформи.
Міністр зауважив, що крім соціально-економічних чинників, у найближчі роки Україна відчуватиме тиск демографічних проблем. Також в державі активно розвиватимуться нові форми залучення до сфери оборони – служба у резерві, тероборона тощо. Саме тому потрібен «мозковий центр», який бачитиме картину в цілому і забезпечуватиме якісний дизайн реформ.
3
Буде створено 5 міжструктурних комітетів (з питань оборонної політики, з питань оборонного планування, з питань управління ресурсами, з питань управління людськими ресурсами, з питань європейської та євроатлантичної інтеграції), які дозволять на горизонтальному рівні залучати фахівців, потрібних для вирішення тих чи інших завдань. Це управлінська практика, поширена у країнах НАТО, яка довела свою ефективність.
До роботи комітетів будуть залучені представники МОУ, апарату Головнокомандувача та Генштабу, військ, народні депутати, іноземні радники. Це будуть свого роду «наскрізні» структури, які дозволять підвищити якість рішень, що ухвалюватиме керівництво Міністерства.
Вертикальна стрункість, горизонтальна гнучкість та функціональна довершеність мають стати характеристиками нової структури. Нова організація дозволить працювати як за функціональним принципом, так і застосовувати за необхідності програмно-проєктний підхід.
Крім цього, є ще деякі аспекти, які більше стосуватимуться форми та організаційних питань.
По-перше, в Міноборони вже розпочалася демілітаризація посад. Військові посади збережуться лише там, де вони дійсно необхідні, де потрібні військові компетенції. Поєднання цивільних та військових компетенцій урізноманітнить можливості Міністерства.
“ Крім цього, я вже побачив низку ситуацій, коли роботу, яку повинні виконувати молоді цивільні фахівці через 2-3 роки після закінчення вишу, виконують полковники. Таким полковникам ми знайдемо інші завдання. У військах.
По-друге, значно розширять функціонал держсекретаря, який має стати опорою міністра в управлінні відомством. Міноборони — це великий колектив, де багато кваліфікованих фахівців. Важлива ділянка – забезпечити динамічну роботу цього колективу і розкрити його потенціал.
По-третє, міністр хоче делегувати частину повноважень заступникам і державному секретарю. Це має не лише забезпечити персональну відповідальність кожного за результат, але й вивільнити міністру час для виконання політичних і військово-дипломатичних функцій.
“ Я вже наголошував, що одним із моїх пріоритетів є забезпечення синергії в оборонному секторі. Тісної взаємодії з Офісом Президента, РНБО, профільним Комітетом парламенту, Міністерством стратегічних галузей промисловості, іншими колегами по уряду. Крім цього, надзвичайно важливим є забезпечення синергії з міжнародними партнерами. Цю роботу має виконувати міністр, який так само безпосередньо відповідає за військово-політичне та адміністративне керівництво ЗСУ, ДССТ і в координації якого знаходиться Головне управління розвідки.
Загалом міністр баче такі функціональні вертикалі як оборонна політика і стратегія; управління фінансовими ресурсами; забезпечення і логістика; озброєння; цифрова трансформація; розвиток людського потенціалу; міжнародне співробітництво та комунікації.
У кожному з цих напрямів є окремі блоки завдань, які перебуватимуть в особливому фокусі.
У структурі Міністерства буде створено окремий підрозділ високого рівня, в якому будуть сконцентровані всі процеси, пов’язані з інтеграцією до Північноатлантичного альянсу де-факто. Це буде своєрідна точка збирання, яка дозволить забезпечити високу динаміку руху по визначених цілях, впровадження стандартів, постійну взаємодію з Брюсселем, з міжнародними радниками, проєктами і програмами у рамках НАТО тощо.
Міністр зауважує, що все зазначене – це контур, який буде поступово наповнено змістом. Він наголошує, що перехід на нову структуру здійснюватиметься так, щоб не зруйнувати безперервні процеси й не зупинити роботу відомства: «Адже ворог не буде чекати, поки ми займатимемось реорганізацією».
Читати також:
